Позичити гроші проїсти — де поставити кому?
Прочитав цікаву статистику, скільки Україна позичила за Ющенка, Януковича і Порошенка. За 22 роки співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка включає шість етапів, ми менш за все брали гроші в кредиторів за президентів Кравчука і Кучми, а найбільше — за останні роки.
На перших етапах так підтримували країни, які переходили до вільного ринку від планової економіки. І починалося все з 760 млн. $. З 2008-го року, тобто за Ющенка, Януковича і вже Порошенка до 2018-го сума запозичень має скласти 33,5 млрд. $.
А тепер про повернення боргів. Вже цього року ми маємо віддати 200 млн. $. Наступного — 1 млрд. $. І так далі. А тепер пригадуємо, що зовнішній борг треба не тільки гасити, а й обслуговувати. І на це Україна витрачає 1,5 млрд. $ на рік. Так каже заступник голови НБУ Олег Чурій. Тобто ми позичаємо все більше для того, аби було що повертати.
Приклад з життя: позичив у друга 100 грн., витратив і взяв у борг у нього ж 200 грн., аби було з чого повернути ці 100. А далі тобі вже треба позичати хоча б 300 і т.д.
Як вирішувати питання у дорослому світі? Заробляти. Не позичати, а залучати інвестиції, ставати привабливими для іноземного капіталу. А для цього створити економічні умови для розвитку бізнесу — малого і середнього, не заганяти його в тінь і не душити податками. І гроші з’являться, повірте.
Риторика ж нинішнього уряду тішить. По-перше, ініціативи зі змін до податкового кодексу: фіскальні канікули для знову створеного малого бізнесу, налагодження і впорядкування повернення ПДВ експортерам і т.д.
По-друге, прем’єр Володимир Гройсман вселяє оптимізм, коли говорить, що Україна має створювати інноваційні механізми для присутності наших товарів на світових ринках, людський капітал - це наші можливості, а наукові напрацювання дають змогу забезпечити нам якісний прорив.
Плюсую. Від слов — до діла. Чекаю на плідний діалог з підприємцями.
- Актуальное
- Важное