Раша "гуд бай"
В Росії тепер майже не залишиться нікого, кого не було б за що посадити
24 червня Російська Держдума прийняла пакет законів, на фоні яких наш "кошмар імені законів 16 січня" вже не виглядає таким вже безумством.
Читаючи ці закони я ледь не вперше у житті всерйоз повірив у наше сакральне "дякую, Боже, що не москаль". Адже тепер в Росії дійсно майже не залишиться нікого, кого не було б за що посадити.
Але серед відстороненого обговорення російський новел не потрібно забувати, що ними тепер кожен мешканець України, сидячи в Києві і репостячи патріотичні картинки, може отримати вирок про довічне ув’язнення від братського російського правосуддя.
Адже такі дії можуть бути розцінені як "акт міжнародного тероризму", тобто, дія, яка передбачена російським кримінальним кодексом, і за яку кожен житель планети Земля може бути засуджений до довічного ув’язнення.
Отже, починаючи з 24 червня 2016 року, кожному варто розуміти, що таке "акт міжнародного тероризму" з точки зору російського закону.
1. Що таке «акт міжнародного тероризму»?
24 червня Кримінальний кодекс Російської Федерації доповнений статтею 361 згідно з якою актом міжнародного тероризму розуміється «здійснення поза межами Росії вибуху, підпалу, інших дій, що створюють небезпеку життю, здоров’ю, свободі або недоторканості громадянам Російської Федерації в цілях порушення мирного співіснування держав і народів, або спрямованих проти інтересів Росії, а також загроза вчинення вказаних дій».
Тобто, як видно, злочином визнаються як безпосередні дії, «що створюють небезпеку свободі громадян Росії», так і «загроза вчинення вказаних дій».
2. Що значить «загроза вчинення вказаних дій»?
Поки незрозуміло. Проте вже зараз очевидно, що для потрапляння під дію статті не обов’язково щось підпалювати або виносити в повітря.
Достатньо перепостити в соціальній мережі патріотичну картинку з радикальним текстом в стилі «всі на боротьбу з російським окупантом», і це як раз може укластись в поняття «загроза вчинення дій, що створюють небезпеку життю громадянам Росії».
Крім соціальних мереж сюди можуть потрапляти будь-які інші публічні виступи (газети, YouTube, форуми тощо). І далеко не у всіх є сумніви, якими будуть результати експертизи, проведеної ФСБ, щодо наявності у виступі таких загроз.
3. Але ж я це роблю не в Росії, як до мене це стосується?
Не має значення. У цитованій вище статті 361 російського Кримінального кодексу мова йде саме про "здійснення поза межами Російської Федерації". Саме тому стаття і називається "міжнародний тероризм". Таким чином Росія напряму поширює свою юрисдикцію фактично на всю планету, і навіть далеко за її межі.
4. Які наслідки за це можуть бути?
Санкція статті досить серйозна. Мінімальний термін становить 10 років, а максимальний - довічне ув’язнення.
5. А якщо я не планую їхати в Росію, чи можу бути спокійним?
Не все так просто. Російський КПК передбачає можливість як заочного засудження, так і заочного взяття під варту. Тобто суд може прийняти рішення за відсутності особи, проти якої розслідується справа.
Саме за такою процедурою свого часу були видані ордери на арешт українських політиків Арсена Авакова, Дмитра Яроша, та колишнього губернатора Ігоря Коломойського.
Після прийняття рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, слідчий звертається до національного бюро Інтерполу в РФ. Останнє подає відповідну інформацію до штаб-квартири Інтерполу у Франції.
Міжнародна поліція перевіряє запит національного бюро, і за відсутності підстав для відмови, вносить інформацію про розшукувану особу до своєї бази.
У подальшому, якщо підозрюваний пересікатиме кордон з країною-членом Інтерполу, він може бути затриманий, і далі вже національні органи розглядатимуть питання про екстрадицію його до Росії.
У внесенні до бази, а так само як і у екстрадиції може бути відмовлено, якщо справа не є загальнокримінальною, або носить політичний, військовий, релігійний або расовий характер. І хоча до звинувачених у тероризмі Інтерпол ставиться досить обережно, в принципі дані про таких осіб до бази вносяться.
6. Загальний висновок:
В принципі, ситуація тут зрозуміла. В першу чергу вказані норми спрямовані на "внутрішнього споживача", і взагалі весь пакет прийнятих 24 червня законів має на меті подальше закручування гайок.
Але сучасна Росія відома своєю досить дивною правозастосовчою системою (навіть більш дивну за українську), а експертиза перетворилась в безвідмовний інструмент для фабрикування кримінальних справ будь-якої спрямованості.
І цілком можливо, що запроваджене поширення юрисдикції російського суду на територію всього світу дасть додатковий важіль для боротьби в тому числі з українським сегментом мережі Інтернет.
- Актуальное
- Важное