Що стосується електронного декларування статків чиновників, то це один із основних пунктів антикорупційного законодавства, який вимагав прийняти Європейський Союз та проти якого усіляко боролися українські чиновники від малого до великого.
Зокрема, народними депутатами від колишньої Партії регіонів навіть було створено подання до Конституційного суду України з проханням визнати електронне декларування порушенням їх прав і свобод.
Вони посилалися на те, що подібний механізм, коли їхні доходи виставляються у загальний доступ – це втручання у особисте життя і є розголошення конфіденційної інформації.
Тим не менш, тепер, починаючи із 15 серпня, протягом 60 днів, чиновникам 1-3 рангу доведеться внести до єдиного державного реєстру відомості про свої доходи та майно. Більше 50 тисяч держслужбовців, включно із суддями, прокурорами, депутатами, міністрами та навіть Президентом України будуть змушені розповісти про те, скільки вони отримали за минулий рік доходів та яким майном вони володіють.
Усі інші чиновники мають подати свої відомості до НАЗК починаючи із 1 січня.
Декларації кожен декларант буде подавати через спеціальну форму, потім він пройде електронну ідентифікацію за допомогою електронного цифрового підпису. Після чого кожному із них буде створено окремий, персональний кабінет на сайті НАЗК.
Перехресний доступ до нього матиме ряд контролюючих органів. Зокрема, Національна агенція з боротьби з корупцією та Департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя.
Варто зауважити, що до цього кабінету буде підв’язаний Державний реєстр власності на нерухоме майно та доступ до бази Державної міграційної служби України. Остання у свою чергу дасть змогу компетентним органам перевіряти, куди і скільки літав той чи інший держслужбовець.
На основі цих даних будуть робитися висновки щодо відповідності заробітків чиновника та стилю його життя.
Іншою надзвичайно позитивною новиною стало те, що НАЗК нарешті затвердило форму звітування партіями за державне фінансування їх діяльності.
Тут варто звернути увагу, що цією формою вони будуть звітувати не лише про те, скільки коштів їм надала держава та скільки вони витратили, але також вони зобов’язані вказувати інших своїх донорів. Це унікальна можливість побачити, хто насправді фінансує політику в Україні.
Беззаперечно, цього року навряд ми побачимо кінцевих бенефіціарів тих чи інших проектів, які вкладатимуть гроші у партії. Скоріш за все, це будуть підставні особи, аби як можна ретельніше замаскувати те, звідки ноги ростуть у джерел фінансування наших депутатів.
Однак, сьогодні ми робимо перші кроки до розуміння та розкриття отриманих коштів партіями.
Важливо відзначити, що форма пройшла через громадських експертів з Центру “Ейдос”, Transparency International Україна, Centre UA, після чого НАЗК врахувала ряд пропозицій, які вони запропонували. У результаті форма, не рахуючи додатків, складатиме близько 50 сторінок
.
Зокрема, за рекомендацією експертів, до неї було включено пункти про декларування рухомого майна, яке за вартістю перевищує 50 мінімальних заробітних плат (машини і т.д.), форми для звітування про невикористані і повернені кошти до держбюджету. Також було внесено кілька змін у форму та структуру змісту.
За виконану роботу можна окремо подякувати членам НАЗК Руслану Радецькому та Наталії Корчак, які відповідальні за ці два напрями.
Проте, також варто звернути увагу на те, що коли відбувалася затвердження форми та запуск електронного декларування, на засідання не були допущені наглядачі від громадськості. У майбутньому це може викликати ряд питань до об’єктивності роботи органу. Адже лише постійний контроль з боку експертів дозволить якісно та ефективно працювати агентству.
Сьогодні постає питання про створення громадської ради при НАЗК. Важливо аби уряд, на чолі із прем’єром, уже найближчими днями ініціював створення громадської ради при НАЗК, спираючись на положення про громадські ради. Це забезпечить дієвий і повноцінний контроль за рішеннями та діями НАЗК.
