Нова зірка

Третього грудня 2013 року, через день після того,  як на  Майдан вперше вийшло понад 500 тисяч людей,  Віталій Портников був першим, хто сказав: "  Цей час назвуть народженням української політичної нації." Тоді це ще було далеко не всім зрозуміло. Але всі наступні події, з неочікуваною швидкістю підтвердили цей прогноз.

Як при спалаху супер-нової зірки, взяли обігу процеси, що затягують у своє коло все більшу кількість людей,  чия енергія,  у свою чергу, породжує нові процеси та структури. На наших очах  і з нашою участю народжується нова сутність зі своєю унікальною якістю та автентичністю.  Це якісно нова інформація, тобто нова не тільки для українських теренів, але й для світу.

Зважаючи на розмір України, чисельність населення, географічне положення, зрозуміло, що нова сутність такого масштабу не може не викликати значних змін у навколишньому світі. Як насіння, що проростаючи, зламує спротив ґрунту і змінює оточуючий ландшафт, так і поява нової політичної нації зламує звикле політичне довкілля. Цей процес, навіть якщо винести за дужки агресію Росії, не може бути безконфліктним.

Політичні еліти Європи мають високу інертність і оказують майже природній спротив новонародженій сутності.  Це є так би мовити, зовнішня лінія фронту для політичної нації,  де вона має себе затвердити. Але є й внутрішня лінія фронту, і вона пролягає не на карті , а в свідомості і душі кожної окремої людини.

І саме ця внутрішня лінія розмежування- деколи із самим собою "радянського зразка"  - є тим полігоном, тим прискорювачем елементарних частинок, що своєю спільною енергією народжують нову зірку.