Я би поставив нашим медіа "двійку"

Мені поставили кілька питань: «Чи належним чином українські ЗМІ реагують на виклики російської пропаганди? Наскільки ефективно їм вдається доносити альтернативну російській позицію? І окремо - наскільки наші медіа насправді об'єктивні та чесні у висвітленні цієї війни?».

Я би поставив нашим медіа "двійку". І тут є кілька пояснень.

Перше - журналісти патологічно ненавидять писати про щось хороше. Сам багато років працював журналістом і знаю, що це професійна хвороба.

Друге - ЗМІ належать тим, хто патологічно ненавидить Україну, і вони з задоволенням смакують ті проблеми, які реально існують. Чи є правдою - ці проблеми? Так, правда. Але чи об’єктивним є випуск новин, в якому 10 сюжетів смакують десять різних проблем? Звичайно, не об’єктивним. Розповідь про факт, вирваний із контексту і поданий, як типовий факт у суспільстві - це і є напівправда, з якою дуже важко боротися, бо сам факт - це правда, а узагальнення - це неправда.

Чому журналісти так діють? Думаю, що значною мірою хочеться звернути на себе увагу. Що страшніше напишеш, то краще читають.

Ми готові не довіряти владі, бо багато разів були з владою по різні боки барикад. Сьогодні, коли настав час консолідації суспільства, ми далеко не ідеальні, і влада далеко не ідеальна, повинні шукати точки дотику для боротьби зі спільним ворогом. Натомість продовжуються з’ясовування того, хто кращий. І журналісти підігрують цьому теж.

Багато років був в опозиції, багато років як журналіст критикував все наліво і направо, робити це було легко і приємно. Сьогодні наклав табу на неконструктивні підходи, адже кожен із нас може розказати, як правильно воювати, як правильно будувати бізнес, як правильно грати у футбол... Але настав час не просто розказати, але й показати. І тут виникають проблеми.