Як нищилась і нищиться українська фінансова банківська система

Протягом 2008-2015 років з банківської системи України відбувся тотальний вивід капіталу. Основні схеми давно і добре відомі НБУ. Незважаючи на це регулятор не викриває їх під час перевірок, а продовжує покривати , дозволяючи таким банківським установам успішно функціонувати на ринку та нарощувати обсяги залучення депозитів фізичних та юридичних осіб. Після падіння таких банків весь тягар розрахунків за залученими вкладами лягає на плечі держави, оскільки в них немає від самого початку жодної гривні капіталу. 

В більшості банків, які сьогодні знаходяться в стані тимчасової адміністрації або ліквідації (кількість наближається до 40) на кореспондентських рахунках в закордонних банках знаходяться значні суми грошей в іноземній валюті. Чому ж вони не направляються на виплати постраждалим вкладникам? Відповідь дуже проста – бо їх не існує.
Основними гравцями на цьому ринку в Україні є – Мainl Bank (Австрія) , East West United Bank (Люксембург ) Frick (Bank Frick and Aktiengesellschaft.- Forbes)із Лихтенштейна та інші.
Що це за гроші? Це капітал, які внесли власники, а часами і депозитні вклади наших співгромадян.
Схема виглядає так: 
- Власники вносять свої гроші до статутного капіталу українського банку
- Український банк відкриває кореспондентський рахунок в одному із вище перелічених іноземних банків 
- Український банк кладе гроші внесені власниками на свій кореспондентський рахунок в одному з вище перелічених іноземних банків 
- Цей таки Іноземний банк видає іноземним фірмам зареєстрованими за кордоном власниками українського банку кредити під заставу грошей українського банку що знаходяться на його коррахунку . При цьому український банк не показує , що гроші знаходяться під заставою. Це дає йому можливість фальсифікувати звітність та виконувати нормативи капіталізації , ліквідності тощо. Згоду на такі операції дають зазвичай найвищі органи керівництва банку – спостережна рада, правління тощо
- Іноземні фірми українських власників не повертають ці кредити і гроші списуються в погашення їх позик або при виникненні фінансових труднощів у українського банку(визнання банку проблемним , введенням тимчасової адміністрації тощо) гроші в погашення позик іноземних компаній власників списуються автоматично , навіть до терміну вказаного в договорі. На це в умовах договору поруки український банк надає згоду. В момент списання цих грошей в балансі українського банку також не відбувається жодного відображення. 
Отже, від самого початку український банк не отримує реального капіталу. Фіктивно виконує всі нормативи НБУ. Протиправно користується ліцензією на ведення діяльності і збирає гроші громадян , які видає в кредити компаніям своїх власників, або виводить за такою ж схемою за кордон. А чому йому цього не робити, якщо рознісши в певні кабінети хабарі власник такого банку може спокійно і безтурботно жити на гроші громадян? МММ нервово покурює в стороні при порівнянні з українськими банками такого ґатунку.
Українські банки які працювали з вище вказаними не резидентами та які опинилися в стадії ліквідації: «Аксіома», «Актив- Банк», «Городской Комерческий Банк», «Южкомбанк», «Автокразбанк», «Профин Бак». 
Українськи Банки які працювали з вище вказаними не резидентами але їх подальша доля ще не відома: «Кредит Дніпр»», «Дельта», «Хрещатик», «Вернум».
Виникає питання- хто і за скільки дає таким банкам існувати на території країни ? 
Відповідь - НБУ
Чи притягнули до майнової відповідальності хоча б одного з власників такого банку та з осіб , які порушуючи свої професійні обов’язки закривають на це очі ?
Відповідь - ні
Чи повинні відповідати власники такого банку та чиновники НБУ , які разом обкрадають людей - так
(Дивіться таблицю 1)

Як українські чиновники розкрадають кредити МВФ.

1. МВФ виділяє гроші на виплати вкладникам проблемних банків (фіз. особи).
Гроші проходячи через мінфін потрапляють у ФГВФО звідки ідуть на розподіл вкладникам. Списки на виплату коштів затверджує тимчасовий адміністратор кожного банку за погодженням з дирекцією ФГВФО.
2. Банки , перед потраплянням до ФГВФО довго "маринуються" в НБУ. В цей час дробляться вклади, виконуються схлопування та виведення хороших активів в обмін на пасиви , які б не виплачувались ФГВФО (суми понад 200 тис. грн, вклади юридичних осіб тощо), що значно збільшує навантаження на виплати за рахунок міжнародних донорів (МВФ).
3.Банки крім того малюють віртуальні гроші в момент коли перестають бути ліквідними або планують такими стати. Що це значить:
- банк надається кредит клієнту юридичній особі на рахунок в самому ж банку 
- клієнт ніби виймає ці гроші через касу та роздає матеріальну допомогу по 200 тис. грн своїм працівникам , які насправді існують лише на папері (куплені паспорти).
А ці "працівники" кладуть депозити в цьому ж банку. Кукловод (організатор схеми) виписує на себе доручення по вкладам у відділені банку які відкриті за цією схемою , оскільки ці люди в більшості не підозрюють, що мають депозит.
4. Фірма подається на банкрутство, кредит списують, а люди-фантоми отримують свої десятки мільйонів , так де факто вкрадених у МВФ грошей.
Існує велика ймовірність , що під час "маринування" в НБУ вже "неживих" банків вони спеціально готуються під виведення таким чином грошей МВФ та інших фінансових донорів.
(Дивіться таблицю 2)

P.S. Я зумисно не вказував жодних прізвищ чиновників чи керівників банків в даній публікації. Їхні прізвища давно відомі всім хто має хоч якусь дотичніть до фінансово-банківської системи України. Роль кожного з них в схемах описаних мною має визначити генеральна прокуратура України, куди я направив відповідний запит, а вину визначити суд. 
Група чиновників та банкірів які протягом останнього десятиліття цинічно обкрадають український народ має понести відповідальність, а міжнародні інституції, які надають Україні кредити мають зрозуміти, що більше ніхто і ніколи не буде їх розкрадати.