Материнські сльози Дебальцево
Війни без втрат не буває.Але спробуйте це пояснити матері, серце якої, не витримує болю.
Спробуйте пояснити про хитромудрі плани по запланованому виведенню військ із Дебальцево, якщо серед ночі телефонує їй власне дитя і просить молитися. "Мамо, моліться, бо нас тут винищують". Матір негайно одягається, достукується до знайомих, рідних та просто небайдужих людей і о першій годині ночі розпочинається у церкві богослужіння. Це не вигадка, а реальна буденність для Прикарпаття.
Спробуйте їй пояснити про хитромудру перемогу у Дебальцево, якщо від її сина не має жодної звістки. Достатньо одного чарівного слова: "Мамо, я живий!", щоб материнське серце, на мить, заспокоїлось і набралось сили.
Спробуйте їй пояснити про хитромудрі домовленості у Мінську з міжнародними авторитетами, якщо її дитя знаходиться під обстрілами.
Спробуйте їй пояснити про Муженка, як хитромудрого начальника Генштабу, якщо її дітей виводять з Дебальцево тоді, коли коридор повністю прострілюється й потрібно пробиватись боєм.
Спробуйте хоч, на мить, відчути її горе і зрозуміти... Їй байдуже до аплодесментів президенту від проплачених аналітиків. Їй байдуже до "солодкої" промови П.Порошенка про перемогу в Дебальцево! Байдуже!!!
Але кому до того діло? Вояків давно прирівняли до заліза, яке можна безжалісно палити, а "баби нарожают".
Тих, хто хоч трішки суперечить, критикує нинішнє керівництво називають тролями, агентами Кремля. Мовляв, спекулюєте на почуттях людей. Але, як я можу залишатись байдужою, "холоднокровним стервом", якщо у церкві, щоразу, бачу заплакані материнські очі?
Я ненавиджу сліз, бо ними горю не зарадиш. Але, як й ... тоді на Майдані під час похорону "Небесної сотні", всередені щось перевертається...
- Актуальное
- Важное