ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ

Михаил Савчин
28 декабря, 2014 воскресенье
18:40

Про державний бюджет з точки зору прав людини і принципу пропорційності

Триває епопея із прийняттям Державного бюджету (ДБ), який ухвалюється просто в рапідні строки – в четвер, 25 числа було перше читання, сьогодні, 28 число – друге читання, а у вівторок – 30 грудня 2014 має бути третє читання.

Державний бюджет тісно пов'язаний із змістом реформ, який мав втілити уряд ще позавчора, а не на сьогодні – на завтра. Закон про Державний бюджет (ЗпДБ) ухвалюється в умовах вкрай обмежених ресурсів та значного накопичення державних боргів.

ЗпДБ у порушення конституційної процедури набагато пізніше внесено на розгляд парламенту і уряд, по суті, ставить депутатів лише перед фактом, не даючи змоги кардинально вносити корективи до нього. З другого боку, парламентарі теж не янголи, оскільки теж порушують певні консенсусні речі. Адже Нацбанк досяг із банками Меморандуму про переведення валютних кредитів у гривневі за курсом 7,99 гривень за американський долар, що було узгоджено також із МВФ. Усупереч цього консенсусу сьогодні у третьому читанні ухвалено закон про заборону звернення стягнення на нерухомість, яка виступала заставою при валютних кредитах.

Таким чином, бюджетний процес є неоднозначним і його наслідки скоріш за все будуть негативними для національної економіки.

Слід констатувати, що держава сьогодні надмірно втручається в економічні свободи, про що свідчать численні контролюючі та регуляторні повноваження та функції органів влади. Такі функції підлягають аудитові та істотному скороченню. Завдяки цьому можна значно скоротити видаткову частину ДБ виключно на утримання бюрократичного апарату та обслуговування позбавлений розумного сенсу різного роду бюрократичних процедур. Це один момент.

Другий момент стосується соціальних зобов’язань держави. Проблема полягає у відсутності належної пенсійної реформи та надмірній кількості пільг, на які у держави об’єктивно не вистачає ресурсів. При цьому структура пільг така, що багато з них не монетизована належним чином, що є штучним вилученням ресурсів із обігу фінансів. А це має наслідком зниження рівня обігу коштів тих підприємців, які обслуговують галузі національної економіки, на які поширюються пільги для певних категорій населення. Якщо ж ці пільги монетизувати і зробити адресними, це би дозволило надати більшої динаміки національній економіці. Зокрема, це стосується стипендій, які мають виплачуватися студентам, які досягли значних успіхів у навчанні, або малозабезпеченим, які реально потребують соціальної допомоги.

Третій момент, який я називаю «синдромом Найєма» ‑ це питання наповнення бюджету у взаємозв’язку із розміром заробітних плат. Розмір заробітних плат депутатів парламенту має бути прив’язана у три-чотирикратному розмірі (або інша, обґрунтована, кратність) до мінімальної зарплати по країні, а також до тарифної сітки у цілому. Розмір зарплати депутатів має бути таким, щоб вона могла покривати витрати на оренду житла у місті Києві та деякі інші витрати, пов’язані із діяльністю парламентарія.

При цьому має діяти правило, що зміна розміру зарплати депутата має мати наслідком перегляд розміру виплат згідно із тарифною сіткою, ну і звісно, що і розміру мінімальної зарплати. За таких умов є недостатнім зниження розміру Єдиного соціального внеску до 15 % лише на три роки – необхідно встановити достатнє і необхідне зниження розміру ЄСВ з метою розширення бази оподаткування. Оскільки доволі значна коштів за оплату трудових послуг перебуває в тіні, це дасть змогу «вивести» їх із тіньової зони за рахунок зниження розміру оподаткування.

Економічна спроможність країни також зумовлює зниження витрат на певні статті видаткової частини ДБ. Зокрема, з цих міркувань майже на чверть планується знизити асигнування на науку і освіту. Хочу наголосити, що у структурі зарплати викладача вищого навчального закладу надбавки за вислугу, наукове звання, вчений ступінь коливається у межах 40 – 90 відсотків. Тому ця практика є згубною і під корінь знищує мотивацію науково-педагогічних працівників до якісних досліджень та викладання, а по суті доводить їх до зубожіння.

Я є прихильником грантової системи фінансування наукових досліджень за допомогою прозорого і публічного відбору наукових проектів незалежними і безсторонніми конкурсними комісіями. Фінансування системи освіти через систему Держказначейства у нинішньому варіанті є неприпустимим і воно підлягає ревізії. Адже вказана система фінансування є непрозорою, громіздкою і служить істотною перепоною при фінансуванні наукових досліджень чи прикладних програм університетів при наявності іноземного донора і може служити чинником зриву виконання певного проекту у зв’язку із зривом строків оплати певних потреб на певному етапі проекту. Також згубною є ідея обкладати ПДВ освітні послуги, оскільки це є податком на інвестиції, а не на додану вартість.

Ще раз наголошую, що держава має сплачувати стипендії здібним і малозабезпеченим студентам.

Насамкінець, Карфаген має бути знищений! – це я про державну корпорацію НАК «Нафтогаз», яка створює перманентно левову частку дефіциту ДБ. Це дасть змогу вивільнити значну частину коштів на видатки ДБ. Уряд має запропонувати обґрунтовану і прийнятну поетапну схему переходу сплати населенням комунальних тарифів за ринковою ціною з урахуванням перегляду тарифної сітки, яка має бути прив’язана із розмірами заробітної плати депутата парламенту.

Таким чином, статті ДБ мають бути розраховані таким чином, щоб вони не посягали на сутність змісту прав і свобод людини і не скасовували соціальні права тим людям, які потребують реального і дієвого соціального захисту. Натомість, мають бути скасовані соціальні видатки, які є необґрунтованими, неадресними і можуть породжувати коло зловживань при вирішенні питання щодо їх спрямування на певні витрати з боку чиновників.

Парламентарі також повинні засвоїти певні правила при проведенні секвестру ДБ на майбутнє через такий алгоритм: а) крайня необхідність в умовах економічної кризи чи рецесії; б) ініціювання урядом суспільно-політичних дебатів щодо скорочення соціальних виплат і послуг; в) здійснення обмеження соціальних зобов'язань лише на основі закону; г) тимчасовий характер скорочень соціальних зобов'язань; ґ) парламентський контроль за політикою уряду у соціальній сфері; е) додержання засад обґрунтованих очікувань.

Саме з міркувань пропорційності є необгрунтованим і явним зловживанням прерогативами спроба підвищити на чверть видатки на прокуратуру, зважаючи на істотне звуження її повноважень. І таке значне підвищення сигнувань на "цареве око" (огов, московитський цар Петро!) не має ніяких виправдань і є злочинним.

Насамкінець, статті доходів та видатків ЗпДБ мають бути складені так, щоб гарантувати гідний рівень проживання людини.


Бо людська гідність -- понад усе!!!

UPD: Тепер депутатам слід вийти на збалансоване і обгрунтоване рішення щодо поступового збільшення мінмальної зарплати, бо її розмір близько 1.200 гривнів -- то є ганьба на весь світ! Але не забувати про впровадження прив'язки зарплати депутата до мінімальної зарплати.

Теги:
Киев
+10°C
  • Киев
  • Львов
  • Винница
  • Днепр
  • Донецк
  • Житомир
  • Запорожье
  • Ивано-Франковск
  • Кропивницкий
  • Луганск
  • Луцк
  • Николаев
  • Одесса
  • Полтава
  • Ровно
  • Сумы
  • Симферополь
  • Тернополь
  • Ужгород
  • Харьков
  • Херсон
  • Хмельницкий
  • Черкасси
  • Черновцы
  • Чернигов
  • USD 39.43
    Покупка 39.43
    Продажа 39.89
  • EUR
    Покупка 42.16
    Продажа 42.91
  • Актуальное
  • Важное