Як сприймати слова Порошенка про бажання припинити війну?

Евгений Магда
12 ноября, 2014 среда
15:21

«У війні справді не буває ні переможців, ні переможених – у війні бувають лише ті, хто вижив. Причому з обох сторін» – так написав у вівторок на своїй сторінці у «фейсбуці» Петро Порошенко, приурочивши свої слова до 96-ї річниці закінчення Першої світової війни. Багато уваги привернули слова президента про те, що він хоче «припинити війну в країні і не дозволити розпочати Третю світову».  Виникли  розбіжності у трактуванні цього висловлювання – одні кажуть, що президент, мовляв, де-факто визнав, що те, що відбувається на Сході України – це не АТО, а війна, відтак потрібні інші дії, інші ж кажуть, що це просто спосіб висловлювання, який нічого не означає. Як же слід сприймати таку інформацію від першої особи? Про це Радіо Свобода запитало політолога Євгена Магду.

 

Євген Магда

Євген Магда
Порошенко своєю заявою не назвав події на Сході війною в чистому вигляді – він акцентував увагу на тому, що відсутність ефективних дій може спричинити Третю світову війну

– Я, мабуть, хотів би нагадати, що сьогодні день підписання Комп’єнського перемир’я 1918 року, про який, можливо, багато наших співгромадян забули, хоча Перша світова війна теж була визначальна для України. Багато в чому вона відбувалася на її території, і українці зазнали значних втрат під час Першої світової. І сьогодні, так би мовити, відзначають День пам’яті тих, хто загинув під час Першої світової.

Я вважаю, що Порошенко своєю заявою не назвав події на Сході війною в чистому вигляді, а швидше скористався нагодою, насамперед, у переддень Саміту G20 – він акцентував увагу на тому, що відсутність ефективних дій і не лише з його боку, але і з боку світової спільноти – вона може спричинити Третю світову війну. Ця тема вже звучала в публічних виступах власне самого пана президента і інших офіційних українських осіб, тому нічого дивного в цьому немає. Тобто триває лінія, яка демонструє, що офіційний Київ налаштований на мирне врегулювання і як казали в радянські часи: «Ми мирные люди, но наш бронепоезд стоит на запасном пути!»

Думаю, що це не визнання подій на Сході власне війною, але це прагнення не допустити подальшої ескалації ситуації на Сході, в тому числі і завдяки таким заявам, завдяки приверненню уваги до того, що відбувається на Донбасі.

– Ми запитали перехожих у Києві, як вони сприйняли цю цитату і люди кажуть, що треба речі називати своїми іменами. І що якби від початку це називалося війною – можна би було уникнути смертей. І, зрештою, Перша світова не називалася АТО, а називалася війною…

Завдяки соціальним мережам і завдяки впливу телебачення – зараз у нас дуже багато самопроголошених фахівців із військової справи, з міжнародних відносин

– Я, на щастя, чи не на щастя, історик за фахом і просто непогано пам’ятаю, в усякому разі з підручників, якими були події напередодні Першої світової війни не лише, так би мовити, які розвивалися в Празі, звідки Ви телефонуєте, але що йшла дипломатична боротьба. Справа в тому, що завдяки соціальним мережам і завдяки впливу телебачення – зараз у нас дуже багато фахівців таких, знаєте – самопроголошених фахівців із військової справи, з міжнародних відносин.

Я не поділяю думки про те, що якщо б ми назвали ситуацію не АТО, а війною – то все б у нас було б добре і ми б вже святкували десь на Червоній площі і перемагали. Ні. На жаль, тут треба бути об’єктивним і дивитися на те, що Україна нині живе в умовах завищених очікувань. І це природньо, оскільки наша держава переживає найбільший стрес за роки своєї Незалежності, і тому людям природньо хочеться, щоб це все, цей жах якомога швидше закінчився. Але дійсно це вимагає відповідальних дій від політиків і, як це не складно, розуміння з боку громадян і спроможності вести діалог з боку державної влади. А ось визначення, якісь дефініції, все-таки вони, на мою думку, не першорядні.

– Цими днями у ЗМІ активно критикували дії деяких учасників місії ОБСЄ на Сході України, які проявляють відверто проросійську позицію. Дехто з експертів каже, що якби де-факто був визнаний стан війни, тоді би у складі місії не було представників Російської Федерації. Чи враховує президент такий момент?

Якщо б Україна визнавала стан війни, то вона повинна б була визнати «ДНР» чи «ЛНР» як опонуючу собі сторону

– Я вважаю, що президент враховує й інші моменти. Зокрема і той, що якщо б Україна визнавала стан війни, то вона повинна б була визнати «ДНР» чи «ЛНР» як опонуючу собі сторону. Правильно? Ми ж не можемо вести війну проти чистого поля? З одного боку. Або визнавати як свого супротивника Росію. Росія є ядерною державою. Україна на сьогоднішній момент, її військовий потенціал навряд чи зможе протистояти Росії у випадку офіційного оголошення війни. Я далеко не певен, що країни Заходу, які на сьогоднішній момент політично всіляко Україну підтримують – вони б підтримали оголошення війни. Більше того, переконаний, що країни Заходу стримують Україну в певних проявах активності. Тому, що вони б не хотіли певної активізації і – відповідно – не хотіли б загрози Третьої  світової війни. І це є сигнал Порошенка стосовно недопущення війни – це в тому числі і сигнал Заходу про те, що недостатньо лише стримувальних дій, потрібні ще якісь більш активні дії стосовно допомоги, і я думаю, що саме напередодні саміту G20 і між самітом країн азійсько-тихоокеанського регіону – власне цей меседж він є настільки важливий.

Людмила Ванник Радио Свобода

Теги:
Киев
+9°C
  • Киев
  • Львов
  • Винница
  • Днепр
  • Донецк
  • Житомир
  • Запорожье
  • Ивано-Франковск
  • Кропивницкий
  • Луганск
  • Луцк
  • Николаев
  • Одесса
  • Полтава
  • Ровно
  • Сумы
  • Симферополь
  • Тернополь
  • Ужгород
  • Харьков
  • Херсон
  • Хмельницкий
  • Черкасси
  • Черновцы
  • Чернигов
  • USD 39.06
    Покупка 39.06
    Продажа 39.53
  • EUR
    Покупка 42.22
    Продажа 42.96
  • Актуальное
  • Важное