Про черговий виток політичної шизофренії

У Дніпропетровську без пояснення причин відключений з ефіру і кабельних мереж 34 канал, а в Кривому Розі -  канал "Рудана". Можна по-різному ставитися до роботи цих каналів (34-й вважається ахметівським каналом і його журналісти скаржилися, що їх начебто не допускають в місцеву ОДА). Але, як би там не було – відключення телеканалу - це історія про продовження ручного управління.

Про правові аспекти всієї цієї історії можна не говорити. Очевидно, що юристи обох сторін придумають свої версії, хоча відповідь треба шукати виключно в межах політичної (передвиборчої або військової) доцільності. Насправді – це частина сміттєвої люстрації, це продовження історій про призначення хороших і поганих.

Останні тижні всі ми розділилися на тих, хто з радістю сидить перед екраном телевізора і говорить, як здорово, що якогось чергового політичного ворога (зрадника, злодія, сепаратиста) викидають у сміття. Інша частина говорить, що це жахливо і неправильно, хоча й визнає, що «вони ж перші почали» ще за часів Януковича.

При цьому мене не перестає дивувати, що у нас працюють цілі проросійські медіа-холдинги всеукраїнського масштабу, де прямим текстом виливається проросійська пропаганда.  І ми робимо вигляд, що нічого не відбувається. А ті самі люди, які сидять на диванах і аплодують сміттєвій люстрації радісно беруть безкоштовні газети де читають (на шару) масиви текстів проросійської пропаганди.

Можливо вся проблема в тому, що пора позбутися цієї політичної шизофренії?