Ізоляція Путіна

Игорь Гулик
18 июля, 2014 пятница
10:20

Загибель майже трьох сотень мирних пасажирів малазійського «Боїнга» від потрапляння російської ракети ЗРК 9К37М1 "Бук" і бравада з цього приводу неадекватних «хлопчиків», які «недобавилися у війну», поставила руба питання про божевілля російської верхівки.

client/title.list_title

На фото: ЗРК 9К37М1 "Бук"
Так було вже не раз. Смерть колишнього спецагента, полковника ФСБ Алєксандра Літвіненка в шпиталі університетського комплексу Лондона спричинила чимало вбивчих реплік на адресу Кремля. Вишукане, я б навіть сказав, іміджеве отруєння "зрадника" рідкісним ізотопом покликало до життя аналогії з двома атентатами на Анну Політковскую, останній з яких закінчився загибеллю журналістки у під'їзді власного будинку. 

Тоді, як і тепер, захищаючись від атак закордонної преси, російські спецслужби витягнули на світ Божий згадку про вбивство Степана Бандери, переконуючи спільноту, що українець Сташинський був останнім виконавцем замовленої у Москві ліквідації політичних опонентів. Зараз же пробують перевести стрілки на некерованого борця за незалежність Донбасу "Стрєлкова". А йому, здається, це тільки гріє самолюбство.

Поза газетними шпальтами та телевізійними коментарями на декількох мережних ресурсах (серед них – і російські) з'явилася версія, що, не заперечуючи кремлівського сліду, окреслює цілком відмінний підхід до проблеми політичного терору. Її автори, можливо (наголошую, можливо!), намагаючись дистанціювати Путіна від "мокрих справ", зауважують, що загибель Боїнга організовано силами, вкрай зацікавленими в усуненні ВВХ зусиллями міжнародної спільноти або ж самими росіянами, здатними ще аналізувати наслідки майбутньої національної катастрофи.

Узявши до уваги ймовірну замовність таких публікацій, розгляньмо резони їхніх авторів, що, на нашу думку, все ж не позбавлені сенсу. Насамперед, звертає на себе увагу час реалізації масового вбивства пасажирів Боїнга. "Облом" з Обамою та Меркель, які довго, надто довго бавилися з Путіним у «добрих» і «поганих» поліцейських. Санкції незрозуміло якого «рівня», між тим, здатні зруйнувати російську економіку не гірше, ніж випущена з Тореза ракета. А статус союзника США для України означає цілком новий за якістю етап технологічної складової війни на Сході. 

Інша річ, чи справа тільки в ізоляції Путіна. Представник доблесних спецслужб, він випустив кадебістського джина з пляшки. Добір кадрів, якими переповнені владні кабінети не тільки Кремля, але й загумінкових районних дум, наштовхує на думку, що Вищу школу ФСБ (КДБ) слід перейменувати на Академію державного управління. Для її випускників не треба очікувати вказівок зверху, – головне, що там сидить "своя" людина, а, отже, особистий інтерес завжди можна видавати за політику державного гатунку.
Ці люди не розуміли колишніх вдаваних зусиль Путіна дотримати демократичних процедур, знайти собі спадкоємця і тихенько відійти за лаштунки. Їх не влаштовував хай всемогутній, але "тіньовий" Путін. Їм був потрібен ідол, жупел, втілення спецслужбіста при владі, – реальній, відчутній та ефективній. Їм потрібен був диктатор, вождь, "цар-батюшка", слово якого буде беззаперечним, а кара – невідворотньою.

І вони «зліпили» з ВВХ такого президента. Дуже просто і водночас складно. Йому обмежили коло його спілкування з лідерами інших держав, ізолювали його у рамках своєї країни, загнали до "берлоги". Кілька гучних політичних убивств, кілька жорстоко придушених демонстрацій неформалів, спалах ксенофобських, фашистських настроїв, анексія Криму, війна зУкраїною, – і Путіна вже не бажають бачити у колі порядних демократичних лідерів (Меркель й Олланд до таких не належать). Він не зможе розраховувати на спокійну пенсію, на товариство нинішніх партнерів, на візити увічливості з лекціями в європейських університетах. Перед Путіним постав вибір – або залишатися довічно правителем Росії, або відповісти перед власним народом і перед світовою спільнотою за злочини свого режиму.

Як ВВП вимальовує своє власне майбутнє – його особиста справа. Але те, що за його борцівською фігурою процвітає державний тероризм і вседозволеність, – це справа усіх, кому випало жити з такою Росією. Насамперед – Україні. Урешті-решт, - можливо, після вчорашнього варварства сусідів, - наші лідери таки змушені вичавити із себе прикре і гірке, зате влучне слово – ВІЙНА. Забувши дивну абревіатуру "АТО", яка,між іншим, відгонить "реконструкщиною" Гіркіна. Війна, - вітчизняна, гібридна, національно-визвольна, Третя світова - назовіть її як завгодно, бо це не міняє суті. І дійте відповідним чином.

Теги:
  • USD 41.16
    Покупка 41.16
    Продажа 41.65
  • EUR
    Покупка 43.09
    Продажа 43.86
  • Актуальное
  • Важное