Небезпека нікуди не зникла

Сьогоднішнє рішення верхньої палати російського парламенту, Ради Федерації, відкликати свій дозвіл Володимиру Путіну застосовувати війська на території України багато хто сприймає як зовнішньополітичний маневр російського президента. Дійсно, диверсанти і найманці, які тероризують населення кількох районів Донецької і Луганської областей і навіть проголосили там так звані “народні республіки”, поки що нікуди з нашої території не подівалися. Ясно, що ці бандити робитимуть все можливе, щоб напруга на сході України збереглася, а саме це потрібно президенту Володимиру Путіну.

Отже, що ж змінилося після відкликання цього дозволу, тим більше, що анексія Криму відбувалася немовби без застосування військ, які були запропоновані Радою Федерації до використання російським президентом? Але якщо ми побачимо ситуацію в перспективі, якщо згадаємо, які у нас у всіх були почуття і емоції вдень коли Рада Федерації давала цей дозвіл, ми зрозуміємо, що загрожувало нашій країні.

На українсько-російському кордоні тоді було зосереджено агресивну армаду, яка була готова перетнути цей кордон, готова була йти по нашій території, стріляти, вбивати, знищувати, ліквідовувати нашу державність. І це в той час, коли українських збройних сил, зруйнованих за безпосередньої участі колишнього президента Віктора Януковича та призначених ним росіян-силовиків, практично не існувало. Коли були знищені українські спеціальні служби, коли було поставлено під сумнів компетенцію внутрішніх військ і української міліції.

Те, що цього вторгнення не відбулося, можна тепер вже констатувати. Те, що тепер нова ймовірна агресія Російської Федерації, якщо вона не дай Боже відбудеться, зустрінеться із опором нашим збройних сил на тлі Антитерористичної операції, можна не доводити. Це розуміє і Володимир Путін, це розуміють і російські військові, це розуміють навіть члени Ради Федерації, готові, як у цирку, проголосувати за будь-яке рішення дресувальника. 

І за те, що агресія Росії на українську територію, справжня, не гібрідна, може не відбутися, нам потрібно дякувати багатьом людям і багатьом обставинам. Потрібно дякувати нашим західним союзникам: США і ЄС. Вже перші санкції, запроваджені проти економіки агресивної країни, даються взнаки. А якщо буде запроваджено новий пакет санкцій, цивілізований світ має всі можливості побачити, як ця економіка знищується і зменшується, а разом із нею зменшується агресивність “четвертого рейху”.

Потрібно подякувати українському керівництву, яке усвідомлювало яка смертельна небезпека загрожувала нашій, фактично молодій, державі, яка тільки у лютому 2014 перестала бути колонією Москви. І наскільки важливо обережними, вивереними кроками зробити все, щоб не дати можливість російській “воятчині” поглумитися над нашою свободою.

Потрібно сказати “спасибі” всім тим нашим військовим, які віддали своє життя за незалежність і свободу України і тим, хто загинув в Криму (ми ж знаємо, що це була не безкровна окупація), і тим, хто гине на Донбасі, і тим, хто гине в протистоянні з сепаратистом і диверсантом в усіх регіонах України, де діють вороги і найманці. Саме завдяки мужності цих людей у Москві усвідомили, що не буде параду на українській території, що це буде справжня війна, яка може не збільшити, а зменшити рейтинг Володимира Путіна і поставити російську економіку на межу виживання. 

Треба подякувати тим, хто зараз із зброєю в руках охороняє наш і з вами спокій. Ми недооцінювали значення збройних сил, спеціальних служб, тому що вважали, що небезпеки немає, а вона є і смертельна. І те, що сьогодні Рада Федерації вирішила скасувати своє попереднє рішення, ще не означає, що небезпека зникне, вона буде аж до того моменту, як на північному кордоні України замість агресивного сусіда не з'явиться демократична, європейська, а може євроатлантична держава, яка буде сприймати себе, як не якусь противагу цивілізованому світу, а як її звичайну частину: як союзника США, ЄС, України, всіх тих країн, які бажають, щоб їхні громадяни жили у мирі і спокої. І не думають, що лякати когось — це найкращий спосіб довести своє значення в цьому світі. До цього перетворення Росії на нормальну цивілізовану державу, ми будемо завжди жити у стані небезпеки і маємо розбудовувати армію, спеціальні служби, обладнувати кордон (як про це сьогодні було виголошено на засіданні Кабінету Міністрів), і робити все можливе, щоб забезпечити наше з вами майбутнє. І тоді ніяка Рада Федерації нам загрожувати не буде.