Бути українцями

У Тальному, що на Черкащині, родина жила на околиці міста в Здобутку, у двоповерховому гуртожитку. Батьки і двоє синів жили в одній кімнаті, а харчувалися всі у спільній їдальні. Дитсадок, школа, драматичний гурток. Зрештою його талант помітили артисти з Черкаського театру, і запросили Петра до Черкас. У 1932 р. він став актором Черкаського робітничо-селянського театру. 
 

Єврей, який солдатом потрапив у полон, але втік із фільтраційного табору, російське «ов» додав до прізвища, ховаючи від гітлерівців своє походження. Згодом у окупованому гітлерівцями Києві влаштувався на роботу на залізниці, де організував драматичний гурток. Після війни працював у Луцьку, у Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, Там він одружився із секретаркою театру Галиною, там народився його син Богдан. 
 

Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. Активно знімався в ролях другого плану, доробок нараховує понад двадцять фільмів. Талановитий актор кіно мав середню освіту, російську мову знав «зі словником», тому його ролі озвучували інші актори. 
 

Упродовж 24 років у ролі діда Панаса вів на Українському телебаченні хіт-програму «На добраніч, діти!», запроваджену на рік раніше, ніж московська «Спокойной ночи, малыши!». Українська мова, вишиванка Весклярова часом дратувала керівництво телебачення, його звинувачували в націоналізмі, а в 1970-х рр. кілька разів навіть намагалися замінити. Але від цієї ідеї довелося відмовитися під тиском листів і дзвінків обурених телеглядачів. А образ діда Панаса настільки «причепився» до Весклярова, що глядачі, угледівши його на екрані, кричали «О, Дід Панас!». Тому жоден режисер уже не наважувався запрошувати його у свій фільм. Культова особистість, будучи трохи під чаркою, у прямому ефірі завершив казку про «Колобка» замість стандартного «На добраніч, діти!» креативними словами «Отака хуйня, малята!».

Самотній актор помер у лікарні, похований у колумбарії Байкового кладовища. Вдова виїхала до США, перед тим передавши кіноплівки з записами «діда Панаса» братам Капрановим.